Мій Нікополь

Ми продовжуємо нову рубрику публікацій під назвою «Мій Нікополь».

Сьогодні розкажемо більш детальну про історію нашого міста у 1775-1934 роки…

Після ліквідації Нової Запорозької Січі російськими військами по наказу імператриці Катерини ІІ у 1775 р. Микитин Перевіз.

У 1780 році у зв’язку із запланованим будівництвом фортеці він перейменований на Нікополь. Проте фортеця не була збудована, і Нікополь увійшов до складу Катеринославського повіту однойменної губернії, як позаштатне містечко.

Нікополь розвивався як торгово-ремісниче поселення. У ньому з’явились перші промислові підприємства.

У 1897 році населення містечка досягло 8100 чоловік. На розвиток містечка мали великий вплив великомасштабна торгівля хлібом, салом, вовною, видобуток марганцю поблизу Нікополя на річці Солоній з 1886 року та введення в експлуатацію залізниці Кривий Ріг – Нікополь – Олександрівськ у 1903 р.

Нікополь відвідували видатні діячі науки, культури і мистецтва –Жуковський, Яворницький, Кропивницький, та інші. Після лютневої буржуазно-демократичної  революції 1917 р. Нікополь пережив гострі періоди боротьби різних політичних сил за владу в країні.

Протягом чотирьох років у Нікополі діяли, змінюючи один одного, органи влади тимчасового революційного уряду, Української Народної республіки. Української радянської республіки, австро-німецьких військ та Української держави гетьмана Скоропадського (травень-листопад 1918 р.).

Внаслідок бойових дій і терору, економічної руйнації, епідемій небезпечних хвороб і голоду населення Нікополя скоротилось з 10545 осіб до 3495 осіб.

• У 1921 р. Нікополь став центром однойменного повіту
• З 1923 р. райцентром Криворізької округи.
• У 1926 р. Постановами ВУ ЦВК та УСРР Нікополю було надано статус міста і утворено міську раду. Під час реалізації органами комуністично-радянської влади нової економічної політики господарство м.Нікополя було відновлено.
• З 1929 р. на території передмість м.Нікополя проводилася колективізація сільського господарства.

У 1932 р. місто увійшло до складу створеної Дніпропетровської області. Протягом 1932-1935 рр. у Нікополі був збудований найпотужніший в СРСР Південно-трубний завод. значно розширили виробництво  інші 23 промислові підприємства. За даними Нікопольського товариства «Меморіал» під час голодомору 1932 – 1933 рр. у Нікополі загинуло 810 осіб, під час масових комуністичних репресій у 1930-х р. було арештовано 1882 особи, з них близько 1600 — розстріляно.

В зв’язку з перетворенням м.Нікополя у великий промисловий центр південної України постановою від 15 березня 1934 р. Нікополю було надано статус міста обласного підпорядкування.

Ще багато цікавого ми розповімо Вам в рубриці «Мій Нікополь» на нашому порталі. Слідкуйте за оновленнями.