Мова відкриває світ, або Берлін далекий і близький

Восени 2018 року у Покрові було покладено початок мовному волонтерству. З пропозицією інтегрувати німецьку, стерши вікові кордони, вийшов в.о. начальника відділу молоді та спорту виконкому Артем Столяр — випускник ліцею, який навчався у Німеччині, має досвід міжнародного волонтерства. Рік тому Артем повернувся до рідного міста, хоча мав пропозиції залишитися у мегаполісах. До цього спонукали разючі зміни, що відбулися у Покрові, бажання бути причетним до перетворень. Його починання одразу підтримав міський голова Олександр Шаповал. Безкоштовні мовні курси стартували у медіатеці СЗШ№6, зібрали бажаючих відкривати нові горизонти. Перша  група успішно подолала лінгвістичні бар’єри, перевіривши знання на практиці. Екзамен на знання німецької   вирішили складати у Берліні, вирушивши у подорож до Німеччини.

Берлін – це, скоріше, частина світу, ніж місто

Писав Жан Поль і був абсолютно правий. Дві години польоту з Борисполя і покровчани вже у іншому вимірі. Ось коли на собі відчуєш усі переваги безвізу та знання мови. Недільний вранішній Берлін зустрічав  групу сонцем та розміреністю. Перші житлові квартали нагадували про пострадянське минуле знайомими архітектурними рішеннями. В цьому весь Берлін – поєднанні декілька епох, вільному духові та особливому ставленні до свого минулого.

Тут сучасні мурали й графіті межують з класичними вуличками – такий собі, непередбачуваний мікс, де все підпорядковано відповідним правилам: громадський транспорт за графіком, червоні доріжки для велосипедистів, перехожі на них – табу, вранішня кава зі свіжими тістечками і запах квітів, які продають просто неба. Своя філософія, унікальна атмосфера, яку ми пізнавали на кожному кроці.

Знання, що працюють на тебе

Берлін –  студентське місто, поміж іншим, близько 9 тисяч наших співвітчизників вже обрали виші Німеччини. Як це, навчатися у Берліні чи Мюнхені? Запитання було одним з головних, які ставила перед собою делегація Покрова. Керівник групи, Артем Столяр, потурбувався про те, аби інформацію отримали з перших вуст. Попереднє тривале листування відкрило  двері до відомих вузів Берліна – Технічного, легендарного Гумбольдтського, де навчався Ейнштейн,  і одного з найпопулярніших – Вільного.

Покровчан зустрічали провідні викладачі, ми розповідали про Україну й Покров, вони – про навчання у вузах зі світовим ім’ям. Розмова починалася з історії вузу, структури й напрямків, при цьому професура не обходила моментів, які, зазвичай, намагаються приховати – конкуренції між вишами, відмінностей та слабких сторін.

Університети Німеччини поділяються на класичні та прикладних наук, мають вільну систему відвідування. Для вступу треба володіти німецькою мовою на рівні С1, це обов’язкова умова, та відповідного рівня англійською для навчання на англійській мові. Німці не схвалюють отримання другої вищої освіти, вважають, що треба вдосконалюватися в одному напрямку. Тож в українців з дипломом менше шансів для навчання. А от ті, хто прагне після бакалаврської програми отримати магістра вже в Німеччині, можуть сміливо спробувати свої сили. Освіта в Німеччині безкоштовна, за винятком адміністративних внесків 300-350 €, вони сплачуються кожного семестру, включають у себе проїзний квиток та бібліотечні абонементи. Іноземцям необхідно мати й банківський рахунок з відповідною сумою, який гарантує їхню платоспроможність на час навчання. Складніше з проживанням, гуртожитки регламентовані, тож студенти самотужки вирішують питання з житлом.

Проте, це не зупиняє тих, хто прагне навчатися у Німеччині. Викладачі запрошували покровчан поповнювати студентські лави, провели цікаві екскурсії закладами, зазначали, що вже незабаром у них вивчатимуть українську, а Технічний університет навіть організував практичні заняття.

Зустрічалися з молоддю та варили український борщ

Тридцять хвилин потягом від  Берліна і відкривається стародавній  Фюрстенвальде. Містечко з населенням понад 32 тисячі, чия історія починається з 1272 року, розляглося на річці Шпре.  Колись воно було відоме млинами й розвиненою торгівлею, сьогодні волонтерським рухом. Тут, у молодіжному центрі, покровчани зустрічалися з однолітками.

Цей осередок існує у Фюрстенвальде не перший рік, в ньому працюють волонтери з усієї Європи, свого часу саме тут волонтерив і наш Артем Столяр. На рахунку команди десятки цікавих освітніх міжнародних проектів, про які йшла мова. Покровчани мали чудову нагоду дізнатися, чим живе молодь Німеччини.

Спілкувалися, розповідали про Україну, своє рідне місто, разом готували борщ та вибудовували перспективи подальшого співробітництва.

Історія, як скарб — історія, як осмислення

Бути у Берліні і не відчути подиху минулого – просто неможливо, відголоски історичних подій тут на кожному кроці. Через усе місто пролягає Берлінська стіна, десь у залишках, десь у відмітках на асфальті. Берлінці розфарбували її фрагменти, перетворивши на арт-об’єкт, кожен малюнок – то виклик, часом, іронія, але за всім цим відчувається біль, недарма мур називають вічним шрамом.

Ця контрастність одна з рис міста, яку відзначали покровчани, відкриваючи історичні місця не за підручниками . Поряд із взірцями сучасного мистецтва, класичний Олександр-плац з монументальними Бранденбурзькими воротами та Бундестагом.

Неподалік, меморіал жертвам Холокосту, який не залишає байдужим жодного, хто пройшов через лабіринт з 2700 сірих плит. Далі університет Гумбольдта, колишній палац, де сьогодні розташовано корпуси вишу. Всі пам’ятки мирно уживаються поруч – різні сторіччя, різні епохи, ти ідеш вулицями і ніби гортаєш літопис. Вишуканість Шарлоттенбург, велич Берлінського дому і надсучасність Sony Center , один із символів сучасного Берліна.

Покровчанам пощастило відвідати всі ці унікальні місця легендарного міста, побувати у Берлінському зоопарку і цілий день провести у Потсдамі, колишній літній резиденції прусського короля Фрідріха II- замку Сансусі. Для цього ще у Покрові склали туристичний маршрут, самі переміщалися громадським транспортом, це було однією з частин подорожі – засвоїти знання безпосередньо з носіями мови.

Гуляли вулицями й набережними і відчували справжню насолоду від того, що можеш подорожувати, бо коли ти знаєш мову, ти — відкриваєш світ.