Звернення Президента України до Українського народу у зв’язку з 78-ми роковинами трагедії Бабиного Яру

Дорогі співвітчизники!

Сьогодні ми з глибоким сумом згадуємо одну з найтрагічніших сторінок нашого минулого — 78 років тому у київському урочищі Бабин Яр нацисти почали масові розстріли мирних громадян.

Неймовірна і страшна за своєю сутністю політика, породжена апологетами расової чистоти Третього рейху, вилилася у планове винищення представників єврейської національності на окупованих нацистами землях.

Усім євреям Києва було наказано вранці 29 вересня 1941 року з речами зібратися у визначеному місці на Лук’янівці. Дорога, якою вони вирушили звідти, виявилася занадто довгою — дорогою у вічність. Пізніше у Бабиному Яру було знищено ромів і караїмів. Також лише за те, що, на думку нацистських нелюдів, ці етноси не мали права на існування.

Урочище Бабин Яр стало місцем масових страт радянських військовополонених, учасників українського визвольного руху, так званих «порушників режиму». Усіх, хто заважав окупантам.

В Україні сотні скорботних місць, де у роки Другої світової війни лютував Голокост і проходили масові страти. Це і Богданівка на Миколаївщині, і Вінниця, це і Одеса та Житомир, це і Харків та Закарпаття.