Дитина і спорт: 6 шкідливих порад

Іноді батьки схильні занадто сильно перейматися дрібницями, близько до серця сприймати поразки дитини. Стремління допомогти дитині часом призводять до того, що в неї взагалі зникає бажання відвідувати спортивні чи інші секції.

Якщо ви, усе-таки, бажаєте, аби ваша дитина повністю відмовилась від спорту, то ця антиінструкція для вас. А якщо бажаєте допомогти їй досягти успіху, скористайтеся правильними порадами.

Усюди супроводжуйте дитину

Неправильно. Не зводьте зі свого чада очей. Куди він, туди й ви. Дитина повинна нервувати під час тренувань та іграх. Нехай її не покидає думка, що футбол придумали неслухняні європейські тренери, а плавання – це найлегше, що може бути. Навіть сусідський кіт Василь щодень приймає джакузі на місцевій річці.

Правильно. Дитину не завжди чекатиме успіх. Будь-який матч чи змагання можуть завершитися невдало через велику кількість причин, які не пов’язані з дитиною. Дорослі і водночас тренери повинні відступити назад, щоб дати змогу дитині проявити себе.

Оцінюйте кожну дію

Неправильно. Не забудьте вставити свої коронні фрази: «Та я у твоєму віці дитячі гирі піднімала», «Я якось перестрибнув через бильце ліжка і потягнув спину, але це був найкращий стрибок у моєму житті», «Твій дідусь набагато швидше курей заганяв до хліва, ніж ти зараз бігаєш» тощо. Тобто, робіть все, аби дитина відчула, що вона не достатньо хороша.

Правильно. Ефективна мотивація – це, передусім, правильна постановка задачі. Наприклад, ми перед дитиною ставимо ціль дивитись по сторонах, коли до неї котиться м’яч. Таку задачу вона повністю контролює, а значить – отримує можливість вчитися новим навичкам, робить акцент на розвиток вмінь і свій прогрес.

Покажіть свою палітру емоцій

Неправильно. Продемонструйте своєму юному спортсмену, наскільки ви засмучені чи роздратовані його поразкою. «Як ти міг/ла пропусти гол, забитий п’яткою?», «Чому ти в нього не відібрав/ла м’яч? Треба було ліктем стукнути», «Як шкода, що ви програли. Мені так сумно…піду закутаюсь у плед, увімкну серіал і об’їмся морозивком». Дитина вже почала відчувати провину? Дійте у такому ж дусі.

Правильно. Сфокусуйтесь на виступі і розвитку дитини, щоб за результатом навчання вона була готова до будь-яких ситуацій. І пам’ятайте, що дітям важливо займатися улюбленим спортом, а не тим, який нав’язують батьки. Усі не зможуть стати професійними футболістами, і це нормально.

Підказуйте, як потрібно грати

Неправильно. Лише ви знаєте, під яким кутом потрібно вдарити м’яча, як правильно тримати ключку чи на якому рівні мають бути руки для занять з гімнастики. Для вас і вашої дитини тренер не авторитет. Зруйнуйте віру дитини в її наставника. Нехай йому буде важко приймати рішення під час гри, коли це потрібно зробити за долю секунди.

Правильно. Усе-таки в тренера більше досвіду і навичок, ніж в батьків. Дослухайтесь до його порад, намагайтесь діяти спільно на благо не лише вашій дитині, а й всієї команди.

Постійно опікуйтесь здоров’ям дитини

Неправильно. Потурбуйтесь про те, аби влітку дитина була одягнута в теплий светр і шерстяні колготки. Мікроби не сплять, вони чатують всюди. Не забувайте нагадувати дитині про травми, які вона може отримати під час тренувань. У такий спосіб вона відчуватиме тривогу, невпевненість і страх.

Правильно. Довіряйте в усьому тренеру. Батькам важливо працювати з ним у команді, щоб досягти спільного успіху.

Розпитуйте лише за результати

Неправильно. Ваш юний спортсмен/ка мають виграти будь-якою ціною. Неважливо, що під час тренування чи навіть гри – дитина може допустити помилку. Лише так вона навчається аналізувати і в майбутньому долати проблеми. Тренування – це постановка і відпрацювання навичків, щоб зробити її ефективною. Потрібно оцінювати лише динаміку результатів дитини, її техніку, роботу в команді, швидкість тощо.

Правильно. Батькам потрібно виконувати головну роль – підтримувати дитину, поважати її вибір, стежити за особистим прогресом і всіляко мотивувати. Наприклад, помічати і хвалити за те, що вона змогла виконати вправу, яка раніше їй не давалась.