У Мінсоці розповіли, як збираються позбуватися інтернатів

Міністерство соціальної політики робить акцент на сімейних та наближених до сімейних формах виховання, що поступово дозволить відійти від практики інтернатного виховання дітей.

Про це , 5 грудня, повідомила Юлія Соколовська на засіданні координаційної ради з питань реформування системи інституційного догляду та виховання дітей. На заході був присутній прем’єр міністр України Олексій Гончарук, представники уряду, місцевого самоврядування та міжнародні партнери. Метою заходу є почати новий відлік у реформуванні інтернатів та поширенні сімейних форм виховання дітей.

— Сьогодні ми розробили моніторингові інструменти, які дозволяють у кожному окремому інтернаті країни відстежувати процеси реформування цієї сфери. Це дозволить нам у перспективі позбутись такого явища, як інтернати. Особливо розвиваючи сімейні та наближені до сімейних форми виховання. Тому важливо, що сьогодні на цій зустрічі є представники місцевого самоврядування, нам також потрібно посилювати співпрацю з ОТГ, адже лише спільними зусиллями ми зможемо досягнути цієї мети, — сказала Юлія Соколовська

На заході зазначили, що кожного року держава виділяє на цю сферу 12 млрд грн, однак лише 15% цих коштів витрачають на прямі потреби дитини, решта коштів витрачається на утримання інтернатів та зарплату персоналу.

— Сьогодні 100 тис. дітей перебуває в інтернатах, і лише 6 тисяч з них є сиротами — це діагноз системі. 10% соціалізації дітей після інтернату — це дуже промовиста цифра, яку ми маємо змінити. Діти після інтернату повинні мати щонайменше рівні можливості у порівнянні з тими, хто виховується у сім’ях. Завдання уряду на наступні 5 років — вдвічі зменшити кількість дітей в інтернатах, — сказав Олексій Гончарук, Прем’єр міністр України

Довідка:

За даними Міністерства соціальної політики 85% коштів, що виділяються на сферу утримання інтернатів фінансують потребу самих закладів, а не прямі потреби дітей. Ефект від виховання дітей у інтернатах незадовільний — близько 90% випускників не готові до самостійного життя, 50% схильні до правопорушень, 23% стають безхатченками, близько половини мають затримки мовного розвитку або моторики.