Верховний Суд роз’яснив, як правильно перетинати пішохідний перехід

Суть справи: водій оскаржив постанову інспектора поліції за ч. 1 ст. 122 КупАП. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому знаходився пішохід, не зменшив швидкості і не зупинився, щоб надати дорогу пішоходу, оскільки міг створити небезпеку для руху пішохода. Крім того, позивач зазначив, що рухався в щільному потоці автомобілів і міг створити аварійну ситуацію.

Місцевий суд відмовив у задоволенні позову.

Однак апеляційний суд не погодився із таким рішенням і задовольнив позовні вимоги, скасувавши постанову інспектора.

Колегія суддів Адміністративного суду ВС погодилась із позицією суду першої інстанції.

ВС роз’яснив, що вимога пункту 18.1 ПДР передбачає:

— на нерегульованих пішохідних переходах пішоходи мають перевагу в русі перед транспортними засобами з моменту, коли вони ступили на перехід;

— водій транспортного засобу зобов’язаний своїм маневром показати пішоходу, що він дає дорогу, тобто знизити швидкість або зовсім зупинитися;

— забороняється об’їжджати пішохода, який перебуває на пішохідному переході, незалежно від відстані між ним і автівкою, а також збільшувати швидкість з метою «проскочити» перед пішоходом, який вже ступив на «зебру»;

— водій повинен врахувати можливі маневри пішохода на пішохідному переході. Той може зупинитися, побігти або уповільнити хід. Водій має спрогнозувати можливий розвиток ситуації: якщо ймовірно, що шляхи руху пішохода (незалежно від того, як він рухається) і ТЗ можуть перетнутися на переході, — уникнути такої ситуації, тобто дати дорогу пішоходу.